"ЖІНКИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ"

Вже вкотре,  ми збираємось в місяці лютому, щоб вшанувати пам’ять жінок, для яких гасло „Нація понад усе!” було не просто словами, а змістом життя. Започаткувалось це свято в 50-х роках в діаспорі, коли до українців за кордоном дійшла звістка  про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Українські жінки, що відбували покарання нарівні з чоловіками, встали живою стіною перед радянськими танками, направленими на придушення повстання. Жінки прагнули захистити повстанців від розправи, вважаючи, що військові не вбиватимуть беззбройних жінок… Проте танки не зупинились. В’їхавши у табірну зону, вони  сунули вперед, давлячи своїми гусеницями жінок і розстрілюючи всіх, хто не попадав під танками.

    Після цих подій і виникла традиція  вшанування українських жінок:  і тих, що загинули під радянськими танками, і всіх героїнь, якими споконвіку багата українська земля. Вибрано лютий місяць тому, що у цьому місяці народились чи трагічно пішли з життя українські жінки, які залишили після себе не знищений тоталітарним комуно-більшшовицьким режимом слід.

23 лютого  в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих було організовано  відео-урок пам'ять «Жінки в історії України» приурочений українським жінкам-героїням.  На заході були присутні учні ЗОШ І-ІІІ ст.. №2 м.Копичинці, вчителі історії Ухач О. , Камінська Н.С. та історик-краєзнавець Савка Б.М.

Зав. бібліотекою Оксана Благута  в своєму виступі зуміла передати роль української жінки-героїні в історії України за останнє століття, і завершила прикладами жіночого героїзму в боротьбі з російським загарбником в сучасному житті, а працівники бібліотеки  підготували відео-монтаж  про трагічні сторінки життя княгині Ольги, Олени Теліги, Ольги Басараб, Лесі Українки.

До слова був запрошений Богдан Савка, який є автором книги «А смерть їх безсмертям зустріла» де   розповідається  про участь жіноцтва трьох районів Тернопілля (Гусятинського, Заліщицького, Підволочиського) в національно-визвольній боротьбі 40-х — початку 50-х років ХХ-го століття. Його розповідь була дуже цікавою, адже багатьох із них він знав особисто.

 

 

Вклонімось низько їм, жінкам-героїням, бо всім своїм життям, боротьбою, муками, терпінням і навіть смертю наближали день нашої сьогоднішньої волі. Вони – наша гордість, вони – честь і слава нашої нації.