Дослідники філателії відзначають кілька ранніх
проектів створення поштової марки. Цю ідею висували і шведський лейтенант К.
Треффенберг, і словенський чиновник Л. Кошір , і англійський видавець Д.
Чалмерс та інші.
Але запровадження наклеюваної поштової марки
пов'язують з ім'ям англійського поштмейстера Роуленда Хілла, – автора ескізу
першої у світі поштової марки, яка увійшла в обіг 6 травня 1840 р. в Англії.
В історії філателії перша марка відома під назвою
«чорний пенні», оскільки вона мала номінал саме в 1 пенні і була надрукована
чорною фарбою. Також на марці був водяний знак у вигляді малої корони та
портрет королеви Великої Британії Вікторії.
Перейнявши почин Англії, почали випускати поштові
марки й інші країни.
В Україні поштові марки вперше з'явилися в 1918
році, в часи Української народної республіки. Творцями сюжетів поштових
мініатюр були видатні графіки Георгій Нарбут і Антін Середа. На підставі закону
Центральної Ради від 18 квітня 1918 року, замість зниклих з обігу розмінних
монет, були випущені марки-гроші з номіналом від 10 до 50 шагів. Першу серію,
названу «шагівковою», друкували на тонкому картоні з написом на звороті «Ходять
нарівні з дзвінкою монетою».
Після УНР – більше 70 років – Україна жила без
власних марок (хоча ще 1947 р. УРСР стала членом Всесвітнього поштового союзу).
Лише з 1992 р. в країні почали друкуватися власні марки незалежної держави.
Цікава історія виготовлення поштових марок. Спочатку
вони друкувалися на дуже недосконалих машинах, іноді, – навіть вручну.
Використовувалась при цьому техніка гравюри – спосіб розмножування малюнка за допомогою
друкарської форми з дерева, металу, пластмаси, лінолеуму тощо.
У наш час поштові марки друкуються на високоякісному
папері фарбами з високим балом світло- та водостійкості. Зворотний бік марок
гумують (проклеюють), а для того, щоб полегшити відокремлення марок від аркуша
та одну від одної, аркуш перфорують (проколюють). Перші марки не перфорувалися,
їх відрізали ножицями. Перфорувальну ж машину винайшов працівник Дублінського
поштамту Генрі Аргер.
Одразу після появи поштової марки з'явились і поціновувачі,
які зрозуміли не лише її безпосереднє практичне значення, а й художню цінність
як твору прикладної графіки малих форм. Так поштова марка стала предметом
колекціонування, а людей, які почали збирати знаки поштової оплати, з середини
60-х років XIX ст., стали називати філателістами.
У 1926 р. було створено Міжнародну федерацію
філателії. В Україні існує Асоціація філателістів України та випускається
он-лайн журнал «Філателія України».