Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце.
Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. День який явив світові Шевченка – великого сина великого народу, що залишив для нащадків великий «Заповіт».
Тарас Григорович Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу пам'ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру.
Доля приготувала Шевченкові важкі випробування. Із хлопчика – кріпака виріс талановитий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його віри в Україну в народ!
13 березня в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих була проведена літературна година «Живуть Тарасе любий, поміж нас і голос твій,і пензель твій і слово» спільно з вчителями української мови та літератури Крайник О.Є., Росолович Л.О. і учнями10-11 класів НВК "Загальнооoсвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія".
Зав.бібліотекою Благута О.Т. ознайомила присутніх з цікавими сторінками біографії та творчості великого Кобзаря.
Бібліотекар
Стець Г.І. провела огляд книжкової виставки «Зоря Шевченкова горить,
до правди й волі людство кличе».
Завдяки програмі «Бібліоміст» бібліотекарі
Білоус В.Б. і Пласконь О.М. провели віртуальну подорож по Національному музею
Тараса Шевченка. http://museumshevchenko.org.ua/
Учениця Ковальчук Юля прочитала уривок з поеми
"Гайдамаки".
Учениця Шустик Марія прочитала вірш «Розрита могила»
На завершення літературної години прозвучав
«Заповіт» великого Кобзаря.
Немає коментарів:
Дописати коментар