Т. Шевченко – художник з душею поета

  В історії кожного народу серед її великих творців є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким самородком для українців є Т.Г.Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу.  

    Шевченко для України – не просто народний поет, геніальний митець, якого доля обдарувала багатьма талантами. Національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець – так його називають українці. Т.Г.Шевченко став символом духовного відродження народу. Але Тарас Григорович не тільки великий Кобзар, поет, а ще й талановитий художник, який багато своїх живописних творів залишив нам у спадок.
    10 березня в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих відбулась літературно-мистецька година "Т.Шевченка - художник з душею поета". У заході взяли участь учні 9-го класу НВК "Загальнооoсвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія" .

 Захід розпочала вчитель української мови та літератури Росолович Л.О.

 Зубик Х. підготувала і ознайомила присутніх з презентацією картин на тему  "Малярська спадщина українського генія" .

 Вірші Тараса Шевченка прочитали Хобтова М. та Чернега К.

 Презентація книг Т.Г.Шевченка "Малярська спадщина українського генія" - Зубиик х.

 "Лілея", "Мені однаково" -  читає Хобтова М.

"Розрита могила" - читає Чернега К.

 Учасники заходу мали можливість переглянути книжкову виставку "Кобзар" - духовний скарб народу",  де були представлені "Кобзарі" різних років видання, починаючи з першої половини 20 століття  а також  відео "Невідомі сторінки із життя та творчості Т. Г. Шевченка"
 https://www.youtube.com/watch?v=z-u46Id3LKk
 Благута О.Т. ознайомила  присутніх з літературною спадщиною Т.Г.Шевченка.
                            

"Кобзар" - духовний скарб народу"

   8 березня в приміщенні Копичинського центру культури та дозвілля відбувся урочистий вечір  "Борітеся-поборите! Вам Бог помагає!" присвячений 201-роковинам від дня народження Т.Г.Шевченка.

    Копичинецька міська бібліотека для дорослих  також долучилася до заходу. 23 січня  1860 року вийшло повне друковане видання  "Кобзаря" Т.Г. Шевченка. Цього року виповнилось 155 років. Вся історія видань «Кобзаря» свідчить, що невелика збірка творів видатного українського письменника Тараса Шевченка стала особливою книгою для багатьох поколінь українців, своєрідним життєвим дороговказом, символом боротьби і незламності людської душі та волі.
   В фойє ЦКіД   разом з працівниками  Копичинського музею театрально мистецтва  було оформлено книжкову виставку "Кобзар" - духовний скарб народу", де були представлені "Кобзарі" різних років видання, починаючи з першої половини 20 століття. Жителі міста мали можливість більш детальніше ознайомитись з літературною спадщиною Т.Г.Шевченка.

Пам'яті Івасюка

У Копичинецькій бібліотеці для дорослих відбулося засідання прес-клубу, створеного місцевою первинною організацією Національної спілки журналістів України. Цього разу темою зустрічі була розповідь про життя та творчість композитора Володимира Івасюка, день народження якого відзначаємо 
4 березня. Присутні мали змогу дізнатися про багато цікавих фактів із біографії легендарного композитора. Зокрема й про те, що пісня "Червона рута" присвячена Мусі Соколовській - однокурсниці Володимира.

„Улас Самчук – Гомер ХХ ст.”,

  Його життя пройшло "у вічному вигнанні": Німеччина, Польща, Канада. Та де б не був, думки були на Україні. Його увагу привертала Східна Україна (У. Самчук — виходець з багатої волинської родини), Україна, як він говорив, Скрипника та Хвильового. "Мене,— згадує письменник,— тягнуло туди багато магнітів, а головне — моє нестерпне, безупинне бажання писати".

      Улас Самчук впродовж всього життя був активним учасником літературно-мистецького життя. Почав писати з 17 літ ("Я писав днями й ночами, я занедбав навчання, за мене почали хвилюватися батьки")- Починаючи з 1927 року (в цей час він живе спочатку в Німеччині, а потім в Чехословаччині), разом з О. Телігою О. Ольжичем, Є. Маланюком веде роботу по відродженню української культури й літератури зокрема.

      Улас Самчук сповідував ідеал сильної української особистості. За світобаченням реаліст, він схилявся до романтизму, а тому його герої сильні, незламні, вони протистоять злу і можуть знайти вихід з будь-якого становища.

        Творча спадщина його велика, та сучасний читач, на жаль, може познайомитися тільки з окремими творами, зокрема з епопеєю "Волинь" та повістю "Мати".
"Волинь" стане найвизначнішим здобутком письменника. Це трилогія, до якої ввійшли "Куди тече річка" (1928-1933 pp.), "Війна й революція" (1929-1938 pp.) "Батько і син" (1935-1937 рр.).
         Повість "Марія" автор закінчив у 1933 році. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор. Книга стала монументом пам'яті тим, котрих налигачем голодомору примушували йти до колгоспів, до соціалізму. Вона також була першим художнім документом, що в мистецьких образах зафіксувала небачений злочин сталінізму проти українського народу.
  20 лютого виповнюється 110 років від дня народження українського письменника, патріота, громадського діяча Уласа Самчука. Саме цій події було присвячено літературну годину: "Улас Самчук - Гомер ХХст." , яка відбулась в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих з учнівською молоддю міста.
Зав.бібліотекою - Оксана Благута ознайомила усіх присутніх з викладкою літератури "Літописець українського простору", а також розповіла про життєвий та творчий шлях Уласа Самчука.

На заході учні мали змогу переглянути відео "Улас Самчук. Чого не гоїть вогонь"
https://www.youtube.com/watch?v=AyRIZ66Onc4